У 1893 р. Нова Зеландія стала першою країною, де жінки отримали право голосувати.

Перші жінки-депутатки були обрані до парламенту в Фінляндії в 1906 р. На те, щоб вся Європа визнала громадянські права жінок, пішло більше 70 років. У Швейцарії жінки отримали право голосувати на виборах федерального рівня лише в 1973 р., в Португалії - в 1974-му. У Російській імперії жінки отримали виборче право після революції 1917 р.

Першою жінкою, що очолила країну в результаті всенародного голосування, стала в 1980 р. президентка Ісландії Вигдис Фіннбогадоттір.

А що ж в Україні (тоді Російській імперії і СРСР)?

Жінки отримали виборчі права 19 березня (за новим стилем це 1 квітня) 1917 р. Більшість жіночих союзів підтримали революцію, у своїх текстах, листах, прокламаціях сподівалися, що їм одразу нададуть виборчі права. Тимчасовий уряд спочатку проігнорував їхні заяви, та в маніфесті не було вказано "права без різниці статі". Всеросійський союз рівноправності жінок в ультимативній формі заявив, що якщо їм не нададуть виборчі та інші права, то вони виведуть маніфестацію на вулиці Петрограда. Тоді чоловіки не звернули на це увагу, але 19 березня, за даними газет, на вулиці столиці вийшло більше 40 000 жінок на чолі з Верою Фігнер.

Зараз у це важко повірити, але ще якихось 100 років тому у жінки не було жодних політичних та громадянських прав!