Перші жіночі початкові школи в деяких країнах Європи виникли в 16-17 ст. Мета їх була обмеженою - навчання і виховання майбутньої дружини, господині і матері.

Питання доступності загальної вищої освіти для дівчат постало лише червні 1868 р., коли cенат Лондонського університету проголосував за допуск жінок на загальний іспит, і таким чином став першим у світі університетом, який прийняв жінок.

Кандидатки повинні були складати принаймні шість предметів: латинську, англійську, англійську історію, географію, математику, природну філософію, хоча б дві мови з грецької, французької, німецької та італійської, а також хімію або ботаніку. Університет постановив, що загальна експертиза не буде "загалом менш важкою, ніж існуюча екзаменаційна форма навчання".

У період з 1869 по 1878 рр. понад 250 жінок здали екзамени в університеті і 139 з них отримали дипломи. З того часу почалася нова ера - вищої освіти та кращих можливостей для жінок, хоча й не відразу.

У дівчат, які відвідують коледж, мозок стає більшим і важчим. Кров таким чином приливає до мозку і відливає від матки, в результаті чого жінка може стати безплідною. Про це писав в 1873 році гарвардський професор Едвард Кларк в своїй праці «Стать в освіті».

Соціолог Елізабет Флітнер згадує, що в 1915 р. вона була в першому випуску гімназисток Тюрінгії, яким було дозволено здавати університетські іспити. Коли вона розповідала про це друзям сім'ї, художник Отто Хербіг сказав: «Яка жалість! Від навчання жінки стають такими потворними ... »

До кінця 19 ст. в деяких країнах Європи вже було введено обов'язкове початкове навчання дітей обох статей, були прийняті закони про надання жінкам права на отримання середньої освіти не тільки в спільних, а й в спеціальних жіночих школах. Проте, дівчата становили лише 25-30% учениць всіх шкіл (включаючи і жіночі).

Цікаво, що в Україні до питання жіночої освіти ставили більш зріло. Наприклад, вже у 1911 р. жінки отримали право також ставати нарівні з чоловіками професорськими стипендіатками.

У цей же час з'явилися перші в Україні докторки наук: філолог Софія Щеглова в 1915 р. склала магістерські іспити, а в 1918 р. стала однією з перших жінок, хто захистив у Київському університеті магістерську дисертацію з фаху російської мови та літератури (але з української тематики), високо оцінену фахівцями.

Але цікавий і той факт, що незважаючи на відкритість вищої освіти та наукових ступенів для жінок ще з початку 20 століття, Україна й досі не поборола дискримінаційний та стереотипний підхід до вивчення деяких шкільних предметів. Наприклад, курс "трудового навчання" й досі часто-густо має чіткий гендерний поділ: дівчатка навчаються готувати і шити, а хлопці - майструвати стільці.

Фондом ООН у галузі народонаселення проводяться тренінги для авторів та ілюстраторів шкільних підручників, їх видавництв та на рівні Міністерства освіти і науки задля викорінення дискримінаційного контенту та загалом підходу у навчанні дітей.

У 2019 р. Фонд ООН у галузі народонаселення спільно з Центром «Розвиток КСВ» за підтримки Інституту модернізації змісту освіти МОН провели соціальний експермент «Професії без обмежень». «Цей експеримент довів, що працювати над вибором професії та долати при цьому гендерні стереотипи потрібно набагато раніше, ніж у випускних класах. І тоді діти будуть обирати професії без обмежень, а жінок в технологічних професіях в нас буде набагато більше, ніж 23%», - заявила Марина Саприкіна, голова Правління Центр «Розвиток КСВ».